Опис досвіду роботи з теми
«Формування різних видів компетентностей учнів
в процесі вивчення біології»
Щоранку я йду до ліцею. Він не лише місце моєї роботи, він – другий дім, в якому теж є свої радості, турботи й проблеми...
Існує безліч професій і спеціальностей. Але є серед безлічі професій і така – учитель, педагог. Особлива й дуже відповідальна. Я – вчитель, і своєю професією дуже пишаюся. Особливість нашої вчительської професії полягає не тільки в тому, що щодня й щогодини ми несемо учням знання. Ми – вчителі і тому повинні постійно відчувати, що наша робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні людям, що кожен з нас потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне життя. Саме з усвідомлення цього й починається виконання кожним з нас свого професійного вчительського обов'язку.
Яким має бути урок за змістом і формою? Урок, як і колись, залишається основною та головною формою організації навчального процесу. І, звичайно ж, від того, як він побудований, чим насичений, наскільки активний, цікавий, залежить результативність нашої праці.
На своїх уроках я намагаюся не просто дати учням суму знань з предмета, але і сформувати в них логічне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки з раніше вивченим матеріалом, аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Цю роботу слід починати вже з учнями восьмих класів ліцею. Широко використовую на уроках метод навчальної дискусії, що грунтується на висловлюваннях учених, різних гіпотезах, припущеннях, в які вкладено ту чи іншу екологічну та інші проблеми.
Цікаво проводжу узагальнюючі уроки, на яких можна використовувати різні прийоми перевірки й закріплення знань і вмінь учнів. Узагальнюючими можуть бути уроки-подорожі, урок «Зоряна година», уроки-вікторини, уроки-КВК, ігри «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг». Найпочесніше місце посідає гра. Як відомо, грати люблять усі діти, і, включаючи в уроки ігрові моменти, можна зацікавити предметом навіть найпасивніших, найбайдужіших учнів, привернути їхню увагу до, здавалося б, сухого й малоцікавого матеріалу.
У процесі роботи я дійшла висновку, що в старших класах, де навчальний матеріал складний і уроки надзвичайно ущільнені, дуже ефективною формою контролю знань учнів є використання тестів. Тести дозволяють за короткий проміжок часу (10—15 хвилин) перевірити знання учнів усього класу, виявити рівень засвоєння навчального матеріалу, встановити прогалини в знаннях. Отримані результати дають мені можливість порівнювати ефективність різних методик, що застосовуються мною на уроках, і визначити результативність власної праці.
Одне з важливих завдань як учителя біології я вбачаю в тому, щоб навчати учнів розуміти природу в усій складності взаємозв'язків її складових, виховувати потребу у спілкуванні з природою. Одним із засобів пізнавального інтересу, що впливають на емоційну сферу особистості учнів, я вважаю художнє слово. Під час підготовки до уроку я намагаюся підібрати епіграф або такий матеріал, який не залишав би учнів байдужими, сприяв їхньому інтелектуальному розвитку, створював емоційний настрой.
В своїй практиці я найчастіше використовую уроки, на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі. До найбільш ефективних форм представлення навчального матеріалу на уроках слід віднести мультимедійні презентації. Метою такого представлення інформації є формування у школярів системи мислеобразів, скорочення часу на пояснення, попередження фізичної та психологічної втоми.
Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, попередити формальний підхід до проведення уроку. Під час використання презентацій задіяні різні канали сприйняття учнів, що дозволяє закласти інформацію не тільки у фактографічному, а й в асоціативному вигляді в пам'ять учнів.
Використання презентацій на уроці дає можливість:
- використати повноекранне відео, яке несе великий обсяг інформації, всі ми знаємо, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути;
- використати значну кількість таблиць, малюнків, діаграм, портретів вчених, фотографій, карт, схем;
- активізувати сприйняття учнів за рахунок звукових та зорових демонстрацій;
- під час пояснення не витрачати час на запис на дошці;
- під час пояснення вчитель не повертається до дошки, таким чином не втрачається контакт з класом.
На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема активності пізнавальної діяльності набуває особливо важливого значення. У літературі сукупність способів, які активізують організацію й керування навчально-пізнавальним процесом учнів, одержали назву «методи активного навчання».
Активне навчання передбачає використання такої системи методів і прийомів, що спрямовані насамперед не на повідомлення учням готових знань, а на організацію учнів до самостійного набуття знань. Перед учителем сьогодні висувається складна задача: потрібно не давати суму знань, а навчити дітей орієнтуватися в цьому світі, щоб учні могли застосувати свої знання на практиці. Учитель з «транслятора знань» має перетворитися на «регулятора знань». І от для розв'язання цих задач учителю-«регулятору» пропонуються інтерактивні технології навчання, які я використовую на своїх уроках.
У роботі я шукаю, знаходжу й винаходжу власні прийоми. Не виключаю й добір уже відомих, але апробованих і придатних для певних випадків прийомів навчання. Учитель має бути творцем і винахідником. І кожен знайдений ним прийом чи нове їх поєднання – це своєрідний винахід. Кожен оригінально складений план уроку – творчий акт. Уміння відібрати й використовувати уже відоме зовсім не означає відхід від творчості, одночасно навіть маленьке нововведення, плановане на уроці, вже додає тонусу для підготовки до уроку та його проведення. (http://shovgenyaolena.ucoz.net/) Тож, як говорив Сенека, римський державний діяч: «Навчаючи інших, ми вчимося самі».
І. Дидактична гра
1) Головоломка «Зоожарт». Завдання: з яких частин чотирьох птахів складається ця фантастична тварина? Наприклад, цей птах може складатися з голови орла, шиї лебедя, тіла пінгвіна, ніг страуса.
2) Ігри-вправи. Виключи зайвий термін з поясненням, чому він зайвий.
Наприклад: грип – бронхіальна астма – туберкульоз – дифтерія.
3) Біологічне (екологічне) лото
З різних словників, збірників прислів'їв і приказок вибираються ті, що мають екологічне забарвлення. Наприклад: «Не плюй у колодязь – знадобиться водички напитися». Кожен вислів розбивається на дві смислові частини, які записуються на різних картках. Суть гри — таким чином підібрати картки, щоб прислів'я склалося правильно.
4) Пояснення прислів'їв, приказок
Наприклад, у 10 класі під час вивчення теми «Клітина — одиниця будови живих організмів» учні пояснюють зміст прислів'я: «Без хазяїна дім – сирота». (Ядро регулює всі процеси в клітині.)
5) Рольові ігри
На уроках у 9 класах, де вивчається тема «Захворювання органів дихання», учні отримують завдання розіграти сценку «На прийомі в лікаря».
II. Завдання для актуалізації опорних знань і вмінь учнів
1. Біологічний диктант
2. Робота з «німими» схемами
Завдання: заповнити запропоновану схему за допомогою наведених слів.
3. «Розірвана шпаргалка». Завдання: вставити відсутні за змістом слова в таблиці, виправити помилки.
4. Робота з діаграмами
Завдання: розташуйте у відповідному порядку цифри за допомогою наведених слів. Приклад: Зелена жаба, Тип Хордові, Клас Земноводні, Ряд Безхвості.
5. «Лист від барона Мюнхгаузена, або Сорочий хвіст»
Завдання: знайдіть неточності й помилки в розповіді казкового героя.
6. «Вірю — не вірю». Завдання: потрібно вибрати правильне твердження й записати у вигляді графічного диктанту.
III. Завдання для формування понять і термінів
1. «Ромашка». Завдання: «відірвати» пелюстку ромашки, прочитати слово, що на ній написано, і дати визначення.
2. «Анаграма». Завдання: переставивши літери та склади у слові, потрібно прочитати слово й дати визначення: тірс — ріст —це...
3. «Перевір себе». Завдання: вчитель упродовж уроку записує на дошці під номерами нові терміни (поняття). Після вивчення нового матеріалу він зачитує визначення, а учень називає номер терміна (поняття).
IV. Завдання, спрямовані на створення проблемної ситуації, підвищення зацікавленості на етапі мотивації пізнавальної діяльності
1. Прийом створення проблемної ситуації
На основі вислову вченого. Наприклад: доведіть, що Лесгафт був правий, коли сказав: «Суглоб — це відокремлення функцій» (тема «Опора і рух», 9 клас)
Таким чином епіграф, поставлена проблема, читання цікавих розповідей виконують одночасно й мотиваційну роль на уроці, тому в учнів спочатку виникає зацікавленість, а потім і інтерес до досліджуваного матеріалу.
2. Прийом новизни — «Буцинки» (Банк усіляких цікавинок)
Передбачає використання цікавих фактів перед викладом наукового матеріалу: у давнього народу Америки – майя – поняття краси передбачало пласке чоло, подовжений череп і косоокість. Тому відразу ж після народження голову дитини затискали між двома дощечками, а на чоло між очима вішали намистинку (урок «Порушення зору», 9 клас).
3. Прийом семантизації
1) Розкриття значення слова: донор (лат. доноре — «дарувати», «жертвувати»);
2) Пояснення легенд. Перший шийний хребець називається атлантом. Чому? За легендою, Зевс присудив Атланту (за його зухвалість) вічно тримати на своїй шиї і плечах весь небосхил.
Результативність роботи
За період своєї педагогічної діяльності в процесі викладання біології та екології досягнено певних результатів: мої учні є постійними призерами ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології та екології, а також ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології - Оганесян Каріне зайняла ІІ місце (2016 рік). За три роки активної співпраці з Малою академією наук маю наступні результати:
- 2014 рік – переможець районного та лауреат обласного етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, кандидат у члени МАН – Зозуля Олександр;
- 2015 рік – переможець районного та обласного етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН – Біянов Данило (ІІІ місце у ІІ етапі).
- 2016 рік - переможець районного та обласного етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН – Рудоменко О. (ІІІ місце у ІІ етапі).
- 2017 рік - переможець районного та обласного етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН – Рудоменко О. (ІІІ місце у ІІ етапі).
- 2018 рік - переможець районного та обласного етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології - Колеснікова А. (ІІІ місце у ІІІ етапі).
- 2018 рік - переможець районного та обласного етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології - Поддубкіна А. (І місце у ІІІ етапі).