Блог Шовгені Олени Миколаївни

МАН 2019

ШОВ — Mon, 04 Mar 2019 18:14:08 GMT

Тези

«Біологія гніздового періоду одуда звичайного (Upupa epops)

на території смт Дворічна»

Шовгеня Вікторія Андріївна, Харківське територіальне відділення МАН, комунальний заклад «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», Дворічанський ліцей Дворічанської районної ради Харківської області, 9 клас

Шовгеня Олена Миколаївна, вчитель біології І кваліфікаційної категорії Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області

У районі досліджень одуд належить до маловивчених птахів. Інформація щодо екології одуда у літературних джерелах висвітлена вкрай спорадично. Статті, що існують, розкривають лише окремі аспекти життєдіяльності цього птаха. Тому одним з актуальних питань є вивчення екології одуда звичайного, його гніздового періоду та особливості поведінки.

Мета роботи: дослідити екологію гніздового періоду одуда звичайного (Upupa epops L.) на території смт Дворічна.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

– встановити біотопи, в яких розмножується одуд звичайний на території смт Дворічна;

– дослідити репродуктивний період одуда звичайного.

Об’єкт дослідження – представник ряду Одудоподібні, родини Одудові (Upupіdae) – одуд звичайний (Upupa epops L.).

Предмет дослідження – гніздовий період одуда звичайного.

Установлені біотопи, в яких мешкає одуд звичайний. Це фруктові сади, листяні ліси, в яких переважають дуб звичайний, ясен високий, акація біла; полезахисні лісосмуги, де зустрічаються дрібнолистяні породи – верба біла, тополя срібляста та чорна, осика та вільха чорна.

Установлено, що одуд у сезон розмноження зазвичай має одну кладку, середній розмір якої 5 яєць. Загальна успішність вилуплення яєць становить 91,75%. Основна причина смертності - ембріональна смертність.

Установлено, що гнізда розміщені на висоті 1,65-2,0 м від землі. Знайдена також кладка одуда у норі. Перевірку гнізд здійснювали до 10 разів у період з ІІ декади квітня до ІІІ декади червня. Початок відкладання яєць припав на 01-03 червня. Насиджувати яйця птахи починають з відкладання першого яйця. Насиджує лише самка. Тривалість насиджування 16-17 діб, у середньому 16±0,5 доби. Завершується насиджування 18-20 червня. Про пташенят турбуються обидва з батьків, вигодовують їх протягом 22-26 днів личинками і жуками. Гніздо молоді птахи покидають через 4 тижні.

Установлено, що одуд контролює чисельність комах. З 35 видів комах, які є в раціоні одудів, 57 % шкідливі. Одна сім'я за сезон знищує понад 20 тис. шкідників. Одуди мають природних ворогів – хижі птахи (сова сіра), дрібні ссавці (куниці, тхори, лисиці а в населених пунктах і коти), їх гнізда можуть розоряти змії. Ціленаправленого знищення гнізд одудів людьми не відмічене.

МАН 2016

ШОВ — Thu, 26 Jan 2017 07:33:56 GMT

ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН

ТЕЗИ

БІОЛОГІЯ ГНІЗДОВОГО ПЕРІОДУ ПОВЗИКА ЗВИЧАЙНОГО НА ТЕРИТОРІЇ НПП «ДВОРІЧАНСЬКИЙ»

Рудоменко Олександра Володимирівна Харківське територіальне відділення МАН, комунальний заклад «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», Дворічанський ліцей Дворічанської районної ради Харківської області, 10 клас, сел. Дворічна;

Харченко Людмила Павлівна, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології ХНПУ ім. Г.С.Сковороди.

У житті природних угруповань важливе значення мають птахи, тому пізнання різних боків їх життєдіяльності залишається однією з центральних проблем орнітології.

Мета роботи: вивчити екологію повзика звичайного, зокрема біологію гніздового періоду повзика звичайного (Sitta europaea L.) на території Дворічанського району Харківської області НПП «Дворічанський».

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- встановити біотопи, в яких розмножується повзик звичайний на території НПП «Дворічанський»;

- дослідити репродуктивний період повзика звичайного;

Об’єкт дослідження – представник ряду Горобцеподібні, родини Повзикові Повзик звичайний.

Предметом дослідження є гніздовий період повзика звичайного (Sitta europaea L.) на території НПП «Дворічанський».

Методи дослідження, фенологія, активність і поведінка повзика звичайного з'ясовувались даними візуальних спостережень.

Основний метод дослідження гніздового періоду – візуальне спостереження на контрольних ділянках. Всього обстежено 4 ділянки.

На основі фенологічних спостережень досліджено 4 пункти поширення повзика звичайного, де виявлено 11 особин виду повзик звичайний та 5 кладок, які містили 28 яєць. Для обліку повзиків було прокладено маршрут вздовж різних видів лісосмуг. Дослідні ділянки було обрано в с. Красне.

Установлені біотопи, в яких мешкає повзик звичайний. Це широколистяно-змішані ліси, в яких переважають дуб звичайний, ясен високий, сосна звичайна.

Встановлено, що повзик у сезон розмноження зазвичай має одну кладку, середній розмір якої 5 пташенят. Загальна успішність вилуплення яєць становить 89,3%. Вибраковка яєць пов’язана з ембріональною смертністю.

Установлено, що усі гнізда розміщені на висоті 1,3-2,0 м від землі. Початок відкладання яєць припав на 13-23 квітня. Завершується насиджування 29 квітня – 9 травня. Протягом 20 – 22 днів батьки годують пташенят комахами та їхніми личинками. Гніздо молоді птахи покидають через 4 тижні.

У кормовому раціоні повзиків зустрічаються безхребетні тварини (80,5%) та рослинні об’єкти (19,5%).

Встановлено, що повзик є корисним птахом у лісовому господарстві, так як знищує шкідників лісу. Повзик полюбляє ласувати клопами-черепашками і жуками довгоносиками, що завдають величезної шкоди нашим зеленим насадженням. Повзики дуже страждають від польових горобців, які вбивають їхніх пташенят, щоб зайняти гніздівлю.

МАН 2015

ШОВ — Thu, 01 Dec 2016 12:47:10 GMT

ІІІ місце у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН

ТЕЗИ

БІОЛОГІЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНКИ ЗВИЧАЙНОЇ (PELOBATES FUSCUS) НА ТЕРИТОРІЇ НПП «ДВОРІЧАНСЬКИЙ»

Біянов Данило Васильович Харківське територіальне відділення МАН, комунальний заклад «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», Дворічанський ліцей Дворічанської районної ради Харківської області, 11 клас, сел. Дворічна

У житті природних угруповань важливе значення мають земноводні, тому пізнання різних боків їх життєдіяльності залишається однією з центральних проблем батрахології.

Мета роботи: дослідити особливості розповсюдження, біології та репродуктивного періоду землянки звичайної (Pelobates fuscus) на території Дворічанського району Харківської області ПНП «Дворічанський».

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- встановити біотопи, в яких нереститься землянка звичайна на території НПП «Дворічанський»;

- дослідити репродуктивний період землянки звичайної;

- дослідити і проаналізувати процес метаморфозу землянки звичайної.

Об’єкт дослідження – представник ряду Безхвості, Землянка звичайна.

Предмет дослідження – біологія та розповсюдження землянки звичайної (Pelobates fuscus) на території НПП «Дворічанський».

Методи дослідження, фенологія, активність і поведінка землянки звичайної з'ясовувались даними візуальних спостережень.

Основний метод дослідження сезонної активності землянки – візуальне спостереження на контрольних ділянках. Всьго обстежено 7 ділянок.

На основі фенологічних спостережень установлено, що пробудження після зимової сплячки землянки починається після встановленням денних температур 12-18° на території НПП «Дворічанський».

Установлені біотопи, в яких відкладає ікру землянка звичайна і де проходять процес розвитку пуголовки на досліджених ділянках, розташованих на неглибоких заплавах р. Оскіл, на дні якої було безліч повалених дерев із сильно заболоченими берегами, які поросли рогозом.

Проаналізовано основні етапи метаморфозу, установлено основні зміни морфометричних показників у землянки звичайної. Установлені особливості метаморфозу.

Установлена кореляція між віковими групами землянок і місцем відкладання ікри. Слід зазначити, що ближче до заплави молоді землянки переважають над дорослими, на середній відстані їх співвідношення приблизно рівне, а в далині від водоймища переважають вже старі землянки. При цьому загальна чисельність землянок зменшується з віддаленням від водоймищ.